1997 весна

Так, це було весною 1997-го року.

Мій товариш запропонував настільну гру, без столу, і навіть без карти, а настільних ігор з різноманітними картами він на той час самотужки наробив вже багацько.

Гра полягала у виконанні завдання – піти до підземного лабіринту і принести звідти якусь річ-артефакт.
Лабіринт, звісно, уявний.

Власне, у цьому і полягала особливість.
Місце дії треба було уявляти, із заплющеними очима.
Заважали такому простому завданню мерзенні гобліни.

Теж уявні.

В якості кубика – коробка від сірників з нанесеними значеннями: "Так", "Ні", "Подвійна вдача", "Поломка", "Потрійна вдача", "Потрійна невдача".

Зрозуміло, що за таких умов гри навіть простий лабіринт перетворюється на візит до пана Мінотавра.

Але блукання підземеллями було не довгим.

Принаймні товариш, що це все вигадав, понамальовував різних карт – міст, околиць, Чорного замку, його підземель.
Навіть атлас світу.

І ми продовжили грати вже на поверхні, здебільшого. І вже з розплющеними очима.

Було весело.
Думаю спробувати це знову.

Вже за допомогою Інтернету.

Опис "системи" знаходиться ТУТ.

А це карта світу, в якому ми грали.